Геральдика Тарасівки
|
ГЕРБ
|
ПРАПОР
|
Історія Тарасівки
На селянській сходці в жовтні 1918 року було одностайно вирішено присвоїти назву селу – ТАРАСІВКА, в честь Т.Г.Шевченка, який все своє життя боровся за свободу і щастя народу. До цього часу село назви не мало, а було хуторським поселенням на 168 дворів. На цій же сходці обрано сільську раду.
В 1920 році в селі почала працювати торгова крамниця.
В 1921 році в приватній квартирі було відкрито школу, в якій навчалось 18 учнів, вчителював Панкратович М.Г.
В 1926 році на кошти самообкладання в селі було збудовано приміщення Тарасівської початкової школи І-3 класів, в якій навчалось 63 учні.
В 1930-1931 роках було організоване Тарасівське колективне господарство ім. Т.Г.Шевченка. В зв’язку з реорганізацією району в 1934 році село Тарасівка від Рокитнянського району увійшло до складу новоутвореного Узинського району.
В 1932-1933 роках у селі Тарасівка від голодомору померло 86 чоловік, з них 14 дітей.
В 1939-1940 роках відбулося переселення хуторських поселень на місце новозбудованого села.
Вихром смерті над селом пронеслась Велика Вітчизняна війна, в ряди захисників Батьківщини стало понад 150 жителів села, 76 з них не повернулося у рідне село, і залишились навічно у пам»яті односельчан, їхні імена викарбовано на Обеліску Слави, встановленому в центрі села.
В 1956 році колгосп ім. Шевченка очолив комуніст КУШНІРОВ Микола Іванович, за час його господарювання до 1986 року двічі удостоювався двома Орденами Леніна, Орденом Жовтневої Революції, Орденом Трудового Червоного Прапора .Помер Кушніров М.І. 19.03.1988 року. Колгосп неодноразово відзначався на виставці досягнень народного господарства, також багато трудящих села нагороджено орденами та медалями, а саме : ланкова КРИЛЕНКО Ганна Павлівна нагороджена Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці та двома Орденами Леніна, бригадир тракторної бригади відділку імені Воровського АЛЕКСАШІН Олексій Іванович та бригадир тракторної бригади відділка імені Шевченка СТАТКЕВИЧ Микола Євтухович нагороджені Орденами Леніна та Орденами Трудового Червоного Прапора, крім них ще 15 трудівників села нагороджені орденами та медалями.
В 1960 році на базі семирічної школи була створена Тарасівська восьмирічна школа, цього ж року в селі було відкрито новозбудований сільський клуб на 400 місць.
В 1962 році село Тарасівку відвідав льотчик-космонавт П.Р.ПОПОВИЧ, за рішенням Тарасівського сільвиконкому новозбудовану вулицю іменовано П.Р.Поповича.
В 1963-1964 роках розпочалося будівництво шосейної дороги, яка сполучала село з магістраллю. Зростання економіки колгоспу відбилося на благоустрої села. За 1954-1964 роки з допомогою колгоспу і сільської ради побудовано 147 будинків колгоспників.
В 1975 році колгосп ім.Шевченка був реорганізований у відділок ім.Шевченка радгоспу «Узинський».
З 1977 по 2000 рік головою Тарасівської сільської ради працювала ПИЛИПЕНКО Уляна Антонівна, за період її роботи село Тарасівка було газифіковано ( 1987 рік ), побудовані дороги з твердим покриттям.
В 1965 році Тарасівська восьмирічна школа була реорганізована в середню. З 1960 по 1994 рік директором школи працював ШАНДРЕНКО Василь Антонович. Помер В.А.Шандренко 23.03.1998 року. З 1994 року директором школи працював ІЛЬНИЦЬКИЙ Іван Данилович, а з 2004 року ПЕРВОЙ Григорій Михайлович.
В 2008 році при Тарасівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито дитячий садочок на 30 дітей.
З 1985 року господарство Радгосп Узинський очолив КОЗАЧУК Михайло Андрійович.
У 2000 році відділок Шевченка та відділок Воровського входить до Приватного Орендного Підприємства « Агрофірма Узинська». Урожайність зернових в агрофірмі стабільно висока. За трудові досягнення КОЗАЧУК Михайлу Андрійовичу присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства.
З 2000 року по теперішній час сільським головою працює КОЗЕЛ Олег Павлович.
В 2011 році в селі Тарасівка побудована і освячена церква Чудо Архистратига Михаїла.
В даний час в селі діють ФАП, Будинок культури, бібліотека, відділення зв’язку, чотири приватні магазини. Тарасівський НВК "ЗОШ – І-ІІІ ступенів – дитячий садок" відвідують 25 вихованців дитячого садка та 98 учнів. Дітей навчають 20 педагогів.
Сповненим надій на краще майбутнє своєї України, рідної землі вступила в третє тисячоліття село Тарасівка. Незважаючи на труднощі і негаразди, трудящі наполегливо працюють, вірячи в те, що своєю працею примножать багатство, достаток, економічну могутність молодої незалежної держави – України. Надія старшого покоління – діти.
